Мабуть вже мало хто пам’ятає, що якихось 40 років тому центром Новомосковська прогулювався поїзд на дровах та вугіллі. На вулиці Залізничній, що за нафтобазою ще й досі лишилися 100 метрів тієї залізниці, яку ще не розтягнули на металобрухт.

Ещё одна известная новомосковцам легенда Самарского монастыря – подземный ход под Самарой, связывающий монастырь с деревянным Троицким Собором. Но сколько не искали эти подземные туннели, описанные в древних текстах, так ничего и не нашли. Может быть, плохо искали?

Ще до недавнього часу на Підпільному узвозі, що біля ЖЕКу стояв один з тих стародавніх млинів. Але років зо два тому один підприємець викупив ділянку, на якій був розташований той млин та й зруйнував його вщент.

Новомосковськ у XIX столітті славився своїми колесами, возами і бричками. На них робили замовлення і їх продавали на ярмарках Харкова, Полтави і навіть Петербурга і Варшави. А бублики! У Катеринославі усі знали де випікали найсмачніші Новомосковські бублики.

Обставини трьох приїздів в Новомосковськ секс-символу української літератури Марко Вовчок (Марії Вілінської) носили цілком приватний характер і ніколи не афішувалися.

Вам уже за 18, а вы ещё ни разу даже рядом не стояли с животным, способным нестись со скоростью ветра. Не видели мощь, заключенную в мышцах этого исполина и у вас внутри не просыпался древний инстинкт зовущий оседлать это создание.

На Вороновке стояла замечательнейшая по красоте и церковному убранству вторая по величине в городе церковь Успения Божьей Матери. Церковь прослужила людям до 1940 года.

Стоїть, блищить до сонця повногруддям бань! Сухе степове повітря обтікає його, струмує, i він виступає з того міражного струмування i сам як явище міражу. Співучий собор!
Олесь Гончар "Собор"